Самооборона – поняття настільки широке, що кожен уявляє її на власний розсуд.

Уявіть собі собаку. Нескладно, правда? Кожна людина знає, що таке собака.

А яка собака у вашій уяві?

Пекінес? Ротвейлер? Вівчарка? Дворняжка? Біла чи чорна? Зла чи лагідна?

Ось і з самообороною та сама фігня.

Для когось самооборона – це двійка у щелепу чи прийоми самбо. Для когось – газовий балончик. Деякі не уявляють самозахист без пістолета чи іншої вогнепальної зброї («краще старенький ТТ, ніж дзюдо та карате» – щоправда, апологети цієї фрази, як правило, не займалися ні дзюдо, ні карате, а ТТ бачили лише на картинках у книзі Жука «Пістолети та револьвери»). Для когось самооборона – це «краще хай дванадцять судять, ніж шестеро несуть», «всіх уб'ю, один залишусь», «ті, хто залишаться живими, позаздрять мертвим». А для когось – «мене точно посадять, краще нехай вб'ють».

З безпекою все ще складніше.

Неодноразово повторював такий експеримент на семінарах, а один раз у Фейсбуці, добре, що друзів та підписників у мене вистачає.

– Назвіть перші три слова, які асоціюються у вас із «безпекою».

Найпоширеніші відповіді:

– Ніж, бійка, втеча.

– Газовий балончик, удар, поліція.

– Дробовик, бейсбольна битка, адвокат.

– Під'їзд, темно, наркомани.

І так далі. Ніч, вулиця, ліхтар, аптека... а ні, пардон, це з іншої опери.

Друга частина тесту.

– Назвіть перші три слова, які асоціюються у вас із «здоров'ям».

Відповіді (від тих самих людей):

– Правильне харчування, сон, тренування.

– Режим дня, спортзал, фітнес.

– Дієта, тренер, відпочинок.

Запитання:

– А чому у вас зі здоров'ям не асоціюються слова «лікарня, крапельниця, операція»? Це ж теж про здоров'я?

Відповідь:

– Ну… це вже не здоров'я, а відсутність здоров'я!

– Перепрошую, за цією логікою, «бити», «бігти», «стріляти», «задувати з балончика» та «дзвонити адвокату» – це не про безпеку, а про її відсутність?

– Еее... виходить так.

Щоб уникнути плутанини, необхідно визначитись із термінами.

Безпека – стан захищеності від зовнішніх та внутрішніх загроз, а також здатність зберігатись при руйнівних впливах.

Самооборона – дії для захисту себе та досягнення стану захищеності.

Начебто просто, так? Безпека – стан. Самооборона – дія.

Але стан досягається шляхом вчинення деяких дій. Або не вчинення.

Наприклад, переходити вулицю на зелене світло – сприяє безпеці. Не переходити на червоний – також.

Дивитися ліворуч та праворуч, навіть якщо йдеш на зелений – безпечно. Не йти на зелений, коли бачиш машину, що летить на тебе, водій якої не зможе загальмувати, навіть якщо захоче, і не факт, що він захоче – теж безпечно.

Тому що водій, що летить на червоний, звичайно не правий, але напис на могилі пішохода «він був правий» – слабка втіха для його близьких.

При цьому ви можете здійснити всі необхідні дії для досягнення безпеки – і все одно опинитися в небезпеці.

Тому що немає Порядку без Хаосу.

Пам'ятаєте фігурку «Інь-Ян»? З книжок-розмальовок про кун-фу та монастир Шаолінь кінця 80-х? У чорному завитку – біла крапка, у білому – чорна. У світлі – темрява, у темряві – світло, вони завжди неподільні, та інша філософія.

Але повернімося до нашої дорожньої аналогії (востаннє, обіцяю!)

Ось є широка вулиця. З хорошою розміткою. Рівним асфальтом. Справними світлофорами. Спокійним рухом машин.

Будь-який спостерігач може легко передбачити, як розвиватимуться події у найближчі пару хвилин, просто дивлячись на дорогу. Хто куди повертає, включивши заздалегідь поворотник, хто починає гальмувати на миготливий жовтий, хто ввічливо пропустить повільного пішохода.

Спокійна їзда. Звичайний день.

Це порядок. Основа цивілізації. Взаємна ввічливість і повага, принцип «ти – мені, я – тобі», і Золоте Правило моральності: не робіть іншим те, чого ви не бажаєте для себе, і чиніть з іншими так, як хотіли б, щоб з вами вчинили.

Порядок – запорука передбачуваності. Передбачуваність – можливість будувати плани та розвиватися.

А тепер уявіть собі, що у цій ідилічній картині з'являється п'яний придурок на БМВ.

Сигналить, гарчить мотором, грає в «квача», вискакує на зустрічну смугу, пролітає на червоне світло… ну, загалом, поводиться як завжди, щоб не позбутися довічного членства в клубі мудаків.

Все. Порядок закінчився. Достатньо одного придурка.

Починається Хаос.

Якщо придурка не зупинити й не покарати – Хаос поглине Порядок дуже швидко. В теорії ігор це називається «ефект безквиткового пасажиру» – варто одному пасажиру покататися «зайцем» безкарно, як вся система руйнується. Тому, до речі, запорукою спокійної ввічливої їзди є дорожні камери та штрафи за непристебнутий ремінь та відсутність дитячого крісла.

Якщо вкраплення Хаосу в Порядок (а як ми пам'ятаємо, вони неподільні) поодинокі – з цим можна жити. Якщо Хаос перемагає (як говорить закон Грешема, «погана монета завжди витискає хорошу») – починається дорожній трафік в індійському стилі.

Погуглите «індійське перехрестя в годину пік» – там усі їдуть, як заманеться. При цьому кожен знає, що його сусід по дорозі буде їхати як хоче, і передбачає це… внаслідок чого з Хаосу зароджується інший, своєрідний, але все ж таки Порядок.

Як безмісячної ночі на крижаній трасі в хуртовину машини їдуть по-іншому – повільніше й акуратніше, ніж ясним днем, але їдуть, усвідомлюючи підвищений рівень небезпеки та дотримуючись правил – поки далекобійник не засинає за кермом.

Це, до речі, хороша паралель між спортивними єдиноборствами та самообороною. Найпопулярніша відповідь на запитання «в чому різниця між рингом та вулицею?» – «На вулиці правил немає!»

І це не так. На вулиці правила є. Просто це інші правила.

«Супротивник завжди не один». «Супротивник завжди озброєний». «Напад буде раптовим». «Здатися не варіант». І т.д.

До чого я веду. Хоч якою б не була їзда – по-європейськи ввічливою чи по-індійськи динамічною, ремінь безпеки в машині – абсолютно марна деталь.

Поки ви не потрапили в аварію.

Тому що аварія – у контексті самооборони, зрозуміло, напад – це Дракон Хаосу, який таки прорвав тканину Порядку і вкусив вас за дупу. Ну або Чорний Лебідь клюнув у тім'ячко, якщо Нассим Талеб вам ближче Джордана Пітерсона (обидва, до речі, являють собою приклади людей дуже розумних у своїй галузі, і безмежно тупих у всьому іншому; так, Пітерсон виправдовував російську агресію проти України необхідністю захищати Каспійське (sic!) море, а Талеб прирівнював IQ до рівня доходу, через що вони з Пітерсоном і посварилися у Твіттері).

Тому правила дорожнього руху можна розділити на дві категорії. Перші – для їзди, чи то спокійної, чи хамської. Другі – на випадок аварії.

А правила життя поділяються на правила для, власне, життя – те саме Золоте Правило, або будь-який набір кліше від «бери від життя все» до «задовольняйся малим» (весь спектр від епікурейства до стоїцизму), і правила за для уникнення смерті.

Замисліться.

Є правила на кожен день, дотримання яких дозволить вам жити як заманеться. Хочеш бути здоровим – харчуйся правильно, займайся спортом, досхочу висипайся! Хочеш бути багатим – багато працюй, інвестуй у себе, будуй бізнес, роби кар'єру. Хочеш бути щасливим – не парся з дрібниць, ну або закинься наркотиками.

А є правила другого типу, дотримання яких дозволить вам дотримуватися перших.

Мийте руки перед їжею. Користуйтесь ременем безпеки. Переходячи вулицю, дивіться на всі боки. Носіть із собою зброю. Вмійте надавати першу допомогу. Евакуювати поранених. Гасити пожежу. Збирати «тривожну валізу». І т.д. До того ж рівень цього «теде» залежить від того, де ви живете – у Швейцарії чи в Україні, і від того, скільки разів вам уже зустрічався Дракон Хаосу, він же – Чорний Лебідь.

Тобто від рівня вашої параної та алертності.

І ось дотримання цих правил Другого Типу («про всяк випадок») і дозволяють досягти стану безпеки. Чому, власне, наш інструктор В'ячеслав Галва, позивний «Кузьмич», завжди говорив (цитуючи криптографа Брюса Шнайєра) – «Безпека – це процес, а не результат».

Самооборона – набір дій, коли стан безпеки втрачено.

Безпека – це профілактика. Самооборона – лікування.

А як свідчить англійська приказка, «Унція профілактики коштує фунта лікування».

Особливо сьогодні.

Ще 1985 року американські професори економіки Уоррен Бенніс та Берт Нанус у своїй книзі «Лідери» описали сучасний світ абревіатурою VUCA:

Volatility – Нестабільність

Uncertainty – Невизначеність

Complexity – Складність

Ambiguity – Неоднозначність.

Що можна перекласти з наукового загальнодоступною мовою приблизно так:

«Ми ніколи не зуміємо передбачити, що і як буде, тому що ми ніколи не зможемо повністю усвідомити й осмислити те, що відбувається зараз».

Або ще простіше: «Життя бентежне!»

За минулі сорок років стало лише гірше.

Тому завдання безпеки – не вгадати, коли та де розірветься тканина Порядку, а бути готовим до того, що може порватися завжди й скрізь.

Ні, безумовно, є загрози, які ми можемо аналізувати, є ризики, якими ми можемо (до певної міри) керувати, і є збитки, які ми маємо мінімізувати (наскільки це можливо).

Але починається все з усвідомлення того, що щось погане може статися зі мною сьогодні.

Без цього усвідомлення людина нагадує персонажа анекдоту, що влаштувався на пожежну службу. «Все начебто нормально, зарплата хороша, дружній колектив, але як пожежа – хоч звільняйся!»

Тому якщо у пожежі не вірите, і вважаєте, що «думаючи про погане, ми погане притягуємо» – далі можете не читати.

Але якщо ви впевнені, що все навпаки – «якщо парасольку взяти, дощу не буде», а дотримання простих правил може врятувати життя, тоді ласкаво просимо.

Книга ця називається «10 правил особистої безпеки», і є сумою мого особистого досвіду та тисяч реальних кейсів наших студентів, які ми розглядаємо на кожному семінарі.

Ось ці 10 правил:

Правило перше. Самооборона – це спосіб програвати повільно.

Правило друге. Атакуй вразливі місця.

Правило третє. Ніколи не заходь туди, звідки не знаєш, як вийти.

Правило четверте. Ніхто не допоможе.

Правило п'яте. Не сиди спиною до дверей!

Правило шосте. Довіряй своїй інтуїції.

Правило сьоме. У бійці проти ножа будь тим, хто має ніж.

Правило восьме. Не май справ з мудаками.

Правило дев'яте. Навчи дитину битися!

Правило десяте. Життя бентежне – тренуйся!